Поиск по этому блогу

вторник, 17 июля 2012 г.

Податкова реформа не посилила фінансової самостійності місцевих бюджетів


5 червня 2012 року в Експертному клубі «Чиста політика» відбувся круглий стіл на тему «Вплив податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів Чернігівської області: результати аналізу та пошук перспектив».


Захід відбувся в рамках проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Керівник проекту Максим Корявець розповів про етапи аналізу, проведеного в рамках згаданого проекту та показники фінансової самостійності місцевих бюджетів, які бралися за основу при розробці експертних висновків.

Експерт проекту Максим Забаштанський зробив наголос на ключових моментах, які було виявлено під час проведення глибинних інтерв’ю з експертами бюджетно-податкової сфери Чернігівського регіону в рамках реалізації проекту. Зокрема, було виділено ряд причин, що передували проведенню податкової реформи в Україні, серед яких: необхідність спрощення, стабілізації та кодифікації податкового законодавства; необхідність усунення недоліків у механізмі адміністрування податків; необхідність зменшення кількості податків та зборів; потреба у створенні додаткових «важелів» стимуляції розвитку економіки країни, підвищення інвестиційної привабливості країни; потреба у збільшенні дохідних частин державного та місцевих бюджетів України для підтримки державної системи соціального забезпечення.

Експертом було презентовано результати розрахунку показників фінансової самостійності місцевих бюджетів трьох рівнів: Чернігівського обласного бюджету, Чернігівського районного бюджету, Чернігівського міського бюджету.

Поряд зі зростанням номінального обсягу доходів бюджетів усіх рівнів було відзначено тенденцію до зниження питомої ваги спеціального фонду у структурі доходів місцевих бюджетів, підвищення питомої ваги офіційних трансфертів (у структурі Чернігівського районного та міського бюджетів).

Відбулась значна зміна структури надходжень до місцевих бюджетів від місцевих податків та зборів під впливом податкової реформи. Якщо у 2009 та 2010 роках найбільшу питому вагу у структурі місцевих податків та зборів, що надходили до бюджетів Чернігівської області, Чернігівського району та міста Чернігова займали комунальний податок, податок з реклами, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, а також збір за використання місцевої символіки (для м. Чернігова), то з 2011 року основну роль у структурі місцевих податкових платежів відіграють єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Незважаючи на тенденцію до збільшення питомої ваги місцевих податків та зборів у структурі доходів бюджетів обласного, районного та міського рівнів, за підсумками 2011 року вона лишається дуже низькою (для бюджету Чернігівської області – 1,2%, Чернігівського району – 1,2%, міста Чернігова – 2,5%).

Президент Поліського фонду Геннадій Максак презентував рекомендації щодо підвищення ефективності державної політики у сфері місцевого оподаткування. Учасників круглого столу було запрошено до їх обговорення.

Заступник начальника фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко зазначила про необхідність переведення плати за землю з розряду загальнодержавних податків до переліку місцевих, що підвищить фінансову самостійність міського бюджету. Досі лишається відкритим питання про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки через неможливість чіткого визначення його платників. Також було зазначено про необхідність повернення збору за використання місцевої символіки до складу місцевих податкових надходжень, оскільки це був один з найвагоміших місцевих податків у структурі бюджету міста Чернігова до впровадження податкової реформи.

Депутат Чернігівської обласної ради Биконя Сергій Федорович наголосив на необхідності подальшого доопрацювання податкового законодавства у напрямку створення стимулюючих важелів для малого та середнього бізнесу.

Експертні висновки щодо впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів та роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів бюджетів різних рівнів на прикладі Чернігівської області буде розміщено на сайті Поліського фонду (http://pfirs.org/).

Представлені рекомендації буде доопрацьовано та подано на розгляд до відповідних інституцій для подальшого їх врахування.

Метою проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду «Відродження», є оцінка впливу податкової реформи в Україні на роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону
.

вторник, 10 июля 2012 г.

В.ДАРНОПИХ:Упрощенная система помогает бизнесу



26 червня в Експертному клубі "Чиста політика" відбулась прес-конференція, на якій було презентовано підсумки реалізації проекту „Податкова реформа -- зворотній зв'язок", який виконувався громадською організацією „Лабораторія малого бізнесу".

О.ПІДГОРНИЙ:Кількість ФОПів залишилась незмінною



26 червня в Експертному клубі "Чиста політика" відбулась прес-конференція, на якій було презентовано підсумки реалізації проекту „Податкова реформа – зворотній зв’язок”, який виконувався громадською організацією „Лабораторія малого бізнесу".

О.ПІДГОРНИЙ:Кількість ФОПів залишилась незмінною



26 червня в Експертному клубі "Чиста політика" відбулась прес-конференція, на якій було презентовано підсумки реалізації проекту „Податкова реформа – зворотній зв’язок”, який виконувався громадською організацією „Лабораторія малого бізнесу".

В.ДАРНОПИХ:Люди готовы платить налоги



26 червня в Експертному клубі "Чиста політика" відбулась прес-конференція, на якій було презентовано підсумки реалізації проекту „Податкова реформа – зворотній зв’язок”, який виконувався громадською організацією „Лабораторія малого бізнесу".

В.ЛАЗАР:Цей податковий кодекс приніс багато проблем



26 червня в Експертному клубі "Чиста політика" відбулась прес-конференція, на якій було презентовано підсумки реалізації проекту „Податкова реформа – зворотній зв’язок”, який виконувався громадською організацією „Лабораторія малого бізнесу".

Податкова реформа - зворотній зв’язок з Чернігова



Як вплинула податкова реформа на український бізнес? Як досягти конструктивного діалогу між державою та підприємцями?  Чи можливо виховати сумлінного платника податків? Ці, та інші питання було розглянуто під час експертного обговорення в «Чистій політиці» 26 червня.

Ініціатором  заходу стала Славутицька міська організація «Лабораторія малого бізнесу», яка за підтримки міжнародного фону «Відродження» здійснила громадський моніторинг та оцінку наслідків впровадження податкової реформи в рамках проекту «Податкова реформа – зворотній зв’язок» в Київській, Полтавській та Івано-Франківській областях.  З результатами дослідження, чернігівських підприємців та представників органів місцевого самоврядування ознайомила керівник проекту Валентина Дарнопих.

«Згідно отриманих статистичних даних розхожа думка, що податкова реформа «закрила» велику кількість ФОПів не підтвердилась, - зазначила Валентина, - адже зменшення їх кількості на 2-5%% переважним чином має цілком об
єктивне підгрунтя. Мова йде про підприємців, що не вели підприємницьку діяльність або про тих, хто фактично перебував як найманий працівник, тобто був використаний у схемах ухилення від оподаткування, а згодом був переведений на трудові відносини».

Заступник керівника фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко запевнила, що і в Чернігові ситуація з чисельністю приватних підприємств також стабільна.
«З початку 2011 року  тенденція до  закриття ФОПів трохи була, але вже в квітні ситуація вирівнялась.  Це сталось переважним чином завдяки внесенню змін до Податкового кодексу щодо спрощенців», - каже пані Олена.
Податкова та бюджетна реформи загалом позитивно вплинули на розвиток міста, це дозволило створити більшу базу для проведення капітальних видатків . Єдина зміна, яку на думку пані Олени, необхідно внести до Податкового кодексу – це повернення місцевому бюджету збору за право використання місцевої символіки.  

Що стосується інших даних дослідження, варто відзначити підтвердження гіпотези, що податкова реформа не сприяє розвитку малого бізнесу в Україні, не збільшила вона і чисельності зайнятих у малому бізнесі, і аж ніяк не надала нових можливостей для підприємців. Теза про зменшення перевірок фіскальними органами приватних підприємств згідно результатів дослідження підтвердилась лише частково, адже кількість планових перевірок зменшилась, а позапланових, навпаки, зросла більше ніж у 1,5 рази.

Результати дослідження також вказали на низьку роль органів місцевого самоврядування в проведенні консультативно-роз
’яснювальних робіт з підприємцями та населенням в період впровадження реформи та на пасивність бізнесу та громади в обговоренні та наданні пропозицій в період обговорення та доопрацювання проекту Податкового Кодексу.

З останнім твердженням не погодився Віктор Лазар, голова єдиного представницького органу сторони роботодавців Чернігівської області. Він запевнив, що разом з іншими підприємцями подав більше 500 пропозицій та зауважень  до проекту. Пан Лазар впевнений, що Податковий кодекс має допомагати ефективно наповнювати бюджети, а не змушувати підприємців ухилятись від сплати податків, отож наразі він потребує суттєвих змін. Необхідно сідати за круглий стіл представникам влади, бізнесу, податкових служб і компетентно всім разом вирішувати наріжні проблеми нового податкового законодавства.

«Мобілізують кошти, створюють бюджети не фіскальні органи, їх створюють підприємства. Сьогодні ми маємо таку податкову систему, яка саму себе з’їдає, підприємець не може працювати в таких умовах. Чого очікував бізнес від податкової реформи? Ми очікували, що буде 5 податків замість 147. Якби я був бухгалтером, я б створив бухгалтерську революцію», - говорить пан Лазар.
На думку пана Лазара, не сприяє розвитку підприємництва і збільшення орендної плати на землю, яка в деяких випадках збільшилась у 12 разів. Ці кошти неможливо віднайти, їх потрібно якимось чином заробити.

 Попри все майже половина опитаних підприємців (49,2%) готові підтримати податкову політику держави і сумлінно сплачувати податки, у разі, якщо ця політика буде чесною по відношенню до власників бізнесу, ще 4,6 % підприємців готові підтримати податкову політику держави безумовно, і лише 20% опитаних зневірились в ефективності взаємодії влади та підприємців, отож виказали небажання підтримувати податкову політику за будь-яких умов.
«Для мене став неочікуваним результат, що майже третина населення готова відстоювати свої права як платника податків на майдані, та вважає такі дії результативними у разі, якщо держава не змінить свою політику», - зазначила наприкінці презентації результатів дослідження «Податкова реформа- зворотній зв’язок» керівник проекту Валентина Дарнопих. – Реформа потребує участі громади у розробці спільного бачення та стратегії змін. Саме ці етапи були проігноровані владою, а без їх реалізації подальший розвиток реформи є дуже проблематичним».