«ДАРтеплоцентраль» звітує: виклики складної зими подолали успішно

Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» одна з перших крупних теплопостачальних компаній країни відчинила 21 квітня свої двері перед журналістами, щоб наочно продемонструвати, в яких умовах і з якими новими цілями теплопостачальники лівого берега Києва завершили цей складний опалювальний сезон 2009-2010.
Журналісти центральних і регіональних ЗМІ мали нагоду побувати безпосередньо на виробництві і побачити на власні очі, як працює злагоджений механізм Дарницької ТЕЦ, завдяки якому понад 300 тисяч жителів столиці мали взимку безперебійне тепло- і електропостачання. Зокрема, працівники ЗМІ побували в турбінному відділенні теплоцентралі і також побачили, як функціонує центральний щит управління енергозабезпеченням мікрорайонів столиці, і як працює реконструйована градирня ТЕЦ. Під час екскурсії підприємством, на запитання журналістів відповідав начальник виробничо-технічного відділу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» Петро Берещук.
Після оглядин території підприємства відбулася прес-конференція голови правління ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль» Юрія Коляди. Він коротко окреслив основні завдання розвитку підприємства на найближчий час. Зокрема, щодо модернізації, реконструкції та збільшення встановленої потужності ТЕЦ до 2020 року – до цього часу планується ввести в дію 3 блоки парогазових установок потужністю по 47 МВт.
Серед поточних планів – активна заготовка стратегічних запасів палива (вугілля і мазуту) на наступний опалювальний сезон. Унікальність ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» полягає в тому, що підприємство може працювати на трьох видах палива: на природному газі, кам’яному вугіллі антрацитової групи і мазуті (використовується як резервне паливо для пікових водогрійних котлів та в якості «підсвітки» для вугілля). Це має суттєве значення з огляду на кон’юнктурність газового ринку та дію факторів щодо газопостачання, які не залежать від теплоцентралі.
Одною з головних проблем галузі є відсутність державного бюджету на 2010 рік, і невідшкодування підприємству різниці в тарифах між фактичною вартістю послуги та її собівартістю. Як зазначив Юрій Коляда, за 2009 рік підприємству відшкодували тільки 60% суми по різниці в тарифах.
Крім цього, великою проблемою є низькі тарифи, які покривають лише 52% собівартості послуги. Тарифи на теплопостачання в Києві є найнижчими в Україні. Разом із цим, рівень оплати населенням послуг становить 90-92%, що абсолютно не задовольняє теплопостачальників. Юрій Коляда зазначив, що «ДАРтеплоцентраль» не має прямих угод із населенням, а має договори з ЖЕКами, і саме через ЖЕКи і відбувається оплата послуг із теплопостачання. Саме ж підприємство не може здійснювати вплив на тих споживачів, які не сплачують за отримані послуги. На думку голови правління, дуже важливим є прийняття «комунальної Конституції» - Житлового кодексу, який би чітко регламентував правила надання і оплати комунальних послуг і врегулював би стосунки виробників і споживачів тепла.
Довідка
ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» займає чільне місце в енергетичному комплексі Києва. Побудована в 1954 році, і є найстаршою з нині діючих теплоелектроцентралей Києва.
Ключові показники підприємства:
-встановлена електрична потужність – 160 МВт, теплова потужність – 1228Гкал\год
-обладнання: 2 турбогенератори потужністю 50 МВт та один потужністю 60 МВт, 5 парових котлів продуктивністю 220 т\год, 4 водогрійних котли по 100 Гкал та 2 котли по 105 Гкал
-паливо: природний газ, вугілля антрацитової групи та мазут
-територія охоплення: 1036 житлових будинків на лівому березі Києва загальною площею 4,5 млн.кв.м, а також бюджетні заклади, установи, організації і підприємства
-чисельність працюючих – 670 чоловік, середня зарплата – 3,8 тис.гривень/місяць, за останні 5 років середня зарплата зросла втричі.

П. Симоненко: "Мажоритарна система призведе до узурпації влади"

Перший секретар ЦК Компартії України Петро Симоненко висловив свою точку зору щодо місцевих виборів.

П. Симоненко: "Кожен повинен нести відповідальність за Законом"

Під контролем фракції КПУ України робота Фонду державного майна. Діяльність Фонду зорієнтована саме на наведення порядку з використанням державної власності та контроль надходжень від цих об’єктів до бюджету.

П. Симоненко: "Потрібно максимально забезпечити реалізацію всіх передвиборчих обіцянок"

Перший секретар ЦК Компартії України Петро Симоненко запевнив про виконання тих позицій, з якими фракція йшла на вибори. Саме цими засадами керувалися комуністи, беручи участь у створенні коаліції.

Роман Зінченко, Українська мережа енергетичних новацій "Greencubator EnergyCamp", вбачає державу, як енергосистему, не тільки у вигляді фінансового потоку, а і у вигляді системи безпеки

В. Печерский: "Понять проблему - не значит решить ее"

По мнению директора департамента энергоаудита и когенерационных систем компании "Эко-центр" Владимира Печерского плоскость решения проблемы лежит не области технических или финансовых средств, а в социально-психологических отношениях

Р. Свінціцький: "Орган є, намає механізму"

Заместитель главы правления общественого акционерного общества ”Південтеплоенегромонтаж” Руслан Свинцицкий рассказал о проблемах современных альтернативных видов производства энергии.

Ж.-А. Барбоза: "Энергоэффективность - это результат"

Глава "Эвропейско-Украинского Энергетического Агентства Жан-Андре Барбоза представил “10 золотых идей энергосбережения в строительстве”

В. Поплавский: "Любому человеку, столкнувшимся с проблемой, дадут профессиональный совет"

По мнению генерального директора "Центра энергосберегающих технологий" Виталия Поплавского для эффективной реализации проблемы энергосбережения нужно выделить три составляющие: государственная стратегия, бизнеспотребность, сознательность населения

М. Корявець: "Опитування проводилось методом звітних карток"

Представник Поліського фонду міжнародних і регіональних досліджень Максим Корявець представив звіт за результатами опитування жителів м. Чернігова тему оцінки діяльності міської влади в різних сферах.

Ю. Вдовенко: "В Стратегію спочатку не закладався дієвий інструмент моніторингу і контролю"

Віце-президент Поліського фонду міжнародних і регіональних досліджень Юрій Вдовенко про необхідність перегляду, доопрацювання і корекції завдань прописаних в другому компоненті Стратегії

Ю. Вдовенко: "Треба прагнути того, що вище ніж стандарти"

Віце-президент Поліського фонду міжнародних і регіональних досліджень Юрій Вдовенко про другу програму Стратегії, метою якої є забезпечення населення якісними послугами житлово-комунального господарства і якісним транспортним забезпеченням

П. Пущенко: "Круглий стіл присвячений подальшому розвитку інфраструктури міста"

Відбувся “круглий стіл”, другий з циклу 5 запланованих публічних заходів обговорення виконання Стратегії розвитку м. Чернігова на 2007-2015 роки. За словами голови Чернігівського освітнього центру «Ініціатива» Павла Пущенка метою спільного проекту чернігівських громадських організації Поліського фонду і Центру «Ініціатива» є громадський моніторинг ефективності виконання «Стратегії розвитку м. Чернігова на 2007 – 2015 рр.» та вироблення рекомендацій для влади щодо покращення впровадження Стратегії.

Вот и завершается неожиданно снежная и морозная зима. Весеннее солнце, извлекшее из под снега кучи мусора, ужасные ямы на дорогах и перспектива затоплений, заставляют побыстрее забыть о холоде, следовательно, через пару недель о проблемах теплоэнергетики большинство политиков вообще говорить перестанут. В то же время, многолетний популизм различных украинских правительств и отсутствие видения стратегического развития теплоэнергетической отрасли хотя бы на ближайшие 10 лет, в конце концов, может привести к коллапсу этой сферы жизнеобеспечения.

Необходима комплексная программа развития теплоэнергетики, включающая в себя вопросы формирования тарифов с четко прописанным дотационным механизмом и схемой привлечения инвестиций для модернизации предприятий. Пока же, известны лишь несколько разрозненных законопроектов, которые в будущем окажут свое влияние на развитие рынка, но четкого плана действий до сих пор, ни у кого нет. В частности, существует программа реформирования теплоэнергетики до 2015 года, согласно которой правительство планирует привлечь в отрасль 50-60 млрд. грн. инвестиций - при этом государственное участие оценивается в 21 млрд. грн. Подготовлен законопроект об особенностях передачи в аренду и концессию объектов централизованного теплоснабжения и водоотвода, которые находятся в коммунальной собственности. В нем прописаны условия для привлечения частного капитала на предприятия отрасли, определены сроки и объемы финансирования проектов, гарантии защиты инвестиций.

Сейчас уже речь об энергоэффективности теплопроизводителей и экологичности производства практически не идет - устаревшие фонды давно требуют срочной модернизации, которая позволила бы значительным образом сократить потребление дорогостоящего российского газа. У государства или у местных громад на это денег нет. Привлечение инвестиционного капитала в сферу коммунальной теплоэнергетики возможно через стимулирующие механизмы энергосбережения и энергоэфективности. Например, прибыль, полученная в Украине, отечественным инвестором, может быть освобождена от налога на прибыль, при условии её вложения в энергосберегающий проект. Нет стимулов - нет энергосбережения, следовательно падает конкурентность, растет себестоимость, исчезает прибыль. В отсутствие свободной конкуренции, частные инвестиции в теплоснабжение возможны только при условии учета в тарифах прибыльности капитала.

По данным министерства ЖКХ прошлый год отрасль закончила с убытками 1,9 млрд. грн, а на сегодня, долги предприятий тепловой энергетики превышают 7 млрд. грн. Ранее действовало постановление правительства №193 от 5 марта 2009г., которое регулировало выплату субвенций на покрытие разницы между тарифами на тепло и себестоимостью его производства. В 2009 году на эти цели было заложено 2,5 млрд. грн. Предприятия теплоэнергетики получили субвенцию по разнице в тарифах на тепловую энергию, которая была направлена исключительно на погашение задолженности за природный газ. В предыдущем проекте бюджета на 2010 год денег на эти цели не предусматривали. Вряд ли новое правительство в своем проекте бюджета найдет возможности компенсации разницы в тарифах. Поэтому, несмотря на то, что ряд предприятий теплоэнергетики успешно выполняли производственную программу 2009 года и предоставили качественные услуги потребителям, в 2010 году и у них может наступить коллапс. Отсутствие государственных субвенций на фоне повышения цен на природный газ в 2010 году приведет к невозможности расчетов за потребленные энергоносители в полном объеме. Следствием этого может быть полная остановка предприятий теплоэнергетики, что нанесет непоправимый удар по энергетической безопасности Украины. Сергей Тигипко заявил о том, что правительство будет инициировать повышение тарифов на газ и жилищно-коммунальные услуги для населения.

Профильное министерство ЖКХ намерено не допустить этого. То есть, на сегодня единой позиции у власти нет, следовательно, решения по улучшению положения, в котором оказалась отрасль, будут приниматься ситуативно. А ситуация действительно достаточно сложная. Учитывая, что топливная составляющая в структуре тарифа на тепло составляет не менее 80-90%, средние тарифы на рынке тепла 2010 году могут вырасти в 2-2,5 раза. Поэтому на государственном уровне должна быть программа социальной защиты населения, которая срабатывала бы на опережение росту цен на жилищно-коммунальные услуги.

Многие предприятия тепловой энергетики на грани банкротства и местные власти, для того, чтобы решить проблемы вынуждены будут пойти на повышение тарифов. У населения средств на оплату новых тарифов не будет. Поэтому главная задача нового правительства - выйти хотя бы на нулевой уровень рентабельности предприятий теплоэнергетической отрасли и при этом удержать рост тарифов на коммунальные услуги для населения. Для этого государство должно покрывать разницу в тарифах за счет субвенций из госбюджета. Экономически обоснованное увеличение тарифа также можно компенсировать путем адресных дотаций малообеспеченным слоям населения.

Существующая система ценообразования в теплоэнергетике, основанная на затратных принципах формирования тарифов, не заинтересовывает коммунальные предприятия в снижении затрат. Зачем вкладывать значительные средства в снижение затрат, если это повлечет уменьшение тарифа и снижение прибыли? Кроме того, не существует полной ясности в вопросе разграничения полномочий при определении тарифов на жилищно-коммунальные услуги между органами местного самоуправления и органами государственной власти. Так, перед утверждением (согласованием) конечных тарифов на услуги теплоснабжения необходимо в течение 10 дней пройти экспертизу проекта расчета полной себестоимости затрат субъекта хозяйственной деятельности в Управлении контроля за ценами (подчинено Министерству экономики). И только после этого орган местного самоуправления может рассмотреть расчет проекта тарифа на тепловую энергию (централизованное отопление и горячее водоснабжение) и опубликовать его проект для общественных обсуждений. Срок согласования и утверждения тарифов на тепловую энергию не менее двух месяцев. Таким образом, если повышение цен на природный газ в 2010 году будет происходить ежеквартально, инертность формального механизма пересмотра тарифов сведет на нет все «старания» производителей тепловой энергии и желание органов местного самоуправления, согласовать конечный тариф для потребителей на уровне экономически обоснованных затрат. Вследствие несбалансированности государственной политики в сфере тарифообразования темпы роста цен на природный газ будут значительно опережать темпы роста конечных тарифов на тепловую энергию. Кто будет платить за убытки предприятий в этот двухмесячный период согласований?

Местные советы наделены правом устанавливать тарифы, поэтому все коммунальные тарифы крайне политизированы. Ведь если местная власть будет действовать исходя из здравого смысла и экономических расчетов, а не с точки зрения политической целесообразности, электорат может ее просто не переизбрать. Поэтому сегодняшние немногочисленные инвесторы, представленные в сфере ЖКХ, говорят о необходимости изменить существующую систему утверждения тарифов и частично лишить местные советы права влиять на их формирование. Отсутствие на государственном уровне центрального органа в сфере теплоснабжения и искусственное занижение действующих тарифов через «задабривание» населения не обеспечивает финансовое покрытие затрат предприятий коммунальной теплоэнергетики и отпугивает инвесторов.

Вообще говоря, не принципиально, кто регулирует тариф – государство, местные власти или они вместе. Главное - эта система должна быть свободна от политики и популизма, а проблема оплаты за коммунальные услуги должна решаться не субсидированием тарифа, а помощью каждой конкретной семье, которая не в состоянии платить за коммунальные услуги – ведь нельзя создать коммунизм в отдельно взятом секторе экономики.

Президент Международной гуманитарной академии,
к.полит.н., Михаил ГАЗИЗОВ

В. Літовкін: "Дефицит угля был еще в 60-е годы"

Технічний експерт НКРЕ України В’ячеслав Літовкін про історію розвитку галузі та стратегію розвитку на найближчі роки

О. Нікулін: "Теплоэнергетика подошла к глубокому кризису"

К.т.н., генеральний директор Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» Міністерства промислової політики України Олександр Нікулін про модернизацію застарілих фондів, яка дозволила б значним чином скоротити вжиток газу

Р. Сторожев: "Поставщики заинтересованы в эффективной работе предприятия"

Президент асоціації "Газові трейдери України" Роман Сторожев про комплексну програму розвитку теплоенергетики, що включає в себе питання формування тарифів з чітко прописаним дотаційним механізмом і схемою залучення інвестицій бюджетного та приватонго капіталу для модернізації підприємств

С. Мусаєва:"Готов ли инвестор приходить на украинский рынок и финансировать?"

Медіаексперт Севгіль Мусаєва розповыла яким чином залучати інвестиції в галузь для модернізації застарілих фондів і покращання енергоефективності

В. Боровик: "Основна проблема в Україні - велике споживання газу"

Голова правління Альянсу «Нова енергія» Валерій Боровик структуризував основні проблеми теплоенергетичного комплексу України

О.Штіпельман: "За счет чего готовится к зиме?"

Генеральний директор компанії «УКРТЕПЛОЕНЕРГО» О. Штіпельман про доцільність залучення державних дотацій в теплоенергетику для утримання тарифів від зростання

О.Штіпельман: "Где прописан компенсаторный механизм?"

Генеральний директор компанії «УКРТЕПЛОЕНЕРГО» Олександр Штіпельман про утримання тарифів від зростання в умовах подорожчання енергоносіїв