пятница, 7 декабря 2012 г.
Геннадій МАКСАК: Проект має на меті дослідити, яка якість послуг в м.Чернігові наразі є
7 листопада 2012 року в Експертному клубі «Чиста політика» відбувся круглий стіл на тему «Якість житлово-комунальних послуг у м. Чернігові: результати аналізу та рекомендації експертів».
среда, 5 декабря 2012 г.
Якість житлово-комунальних послуг у м. Чернігові: обслуговування ліфтового господарства
27 листопада 2012 року о
14:00 у приміщенні малого залу засідань Чернігівської міської ради, що за
адресою м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, відбувся круглий стіл на тему
«Якість житлово-комунальних послуг у м. Чернігові: обслуговування ліфтового
господарства».
Захід проведено в рамках проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту та United States Agency for International Development (USAID).
Участь у круглому столі взяли представники виконавчого комітету Чернігівської міської ради, депутати Чернігівської міської ради, представники місцевих громадських організацій та політичних партій, громадські активісти та журналісти.
Захід став логічним продовженням першого в рамках проекту круглого столу «Якість житлово-комунальних послуг у м. Чернігові: результати аналізу та рекомендації експертів» і був присвячений презентації результатів нових досліджень Поліського фонду в рамках проекту, що реалізується (зокрема, щодо ліфтового господарства м. Чернігова).
Менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Ольга Різенко презентувала результати соціологічного опитування «Якість житлово-комунальних послуг у місті Чернігові». Дане дослідження проводилось в рамках ще одного проекту Поліського фонду «Дослідження громадської думки щодо надання комунальних послуг у м. Чернігові», який реалізовано за рахунок коштів обласного бюджету в рамках програми сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства на 2012 – 2015 роки «Чернігівська громада».
Протягом листопада 2012 року було опитано 400 чернігівців щодо їх оцінки якості роботи житлово-комунальної сфери міста та окремих житлово-комунальних послуг.
38,7% опитаних посередньо оцінили якість роботи житлово-комунальної сфери міста Чернігова в цілому, в свою чергу 27,1% респондентів оцінили її погано, а 8,4% - вкрай негативно. Натомість 22,6% добре оцінили роботу чернігівського ЖКГ, і тільки 0,7% - на «відмінно».
Найбільше негативних оцінок отримала якість таких видів послуг, як капітальний ремонт будинків і споруд, капітальний ремонт покрівель будинків і споруд, поточний ремонт будинків і споруд, контроль кількості безпритульних тварин. Найбільше позитивних оцінок отримали такі види ЖКП: газопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання.
Окремий блок опитування стосувався роботи ліфтового господарства міста Чернігова. Визначальним є те, що 57,0% респондентів добре оцінили якість роботи ліфтів у своїх під’їздах, а 26,0% - посередньо. При цьому 65% опитаних зазначили, що несправності у роботі ліфту у їхніх під’їздах виникали частіше, ніж раз на рік.
Детальніше про результати опитування можна дізнатися із презентації, перейшовши за посиланням: http://pfirs.org/?p=1554&language=uk.
Проектний менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Максим Корявець презентував результати аналізу якості послуг з обслуговування ліфтового господарства у місті Чернігові. Він зазначив, що за останніх півтора року до основних надавачів житлово-комунальних послуг та структурних підрозділів органів місцевої влади, що здійснюють контроль за якістю надання ЖКП, надійшло 20 скарг на якість послуг з обслуговування ліфтового господарства. Але водночас до диспетчерських служб, що обслуговуюсь міські ліфти, щодня надходить в середньому 25-30 аварійних викликів.
Аналіз результатів експертного опитування «Якість житлово-комунальних послуг у місті Чернігові» у частині обслуговування ліфтового господарства міста Чернігова показав, що частка позитивних оцінок щодо функціонування ліфтового господарства міста Чернігова склала 35,3% (33,3 % експертів добре оцінили якість послуг з обслуговування ліфтового господарства у м. Чернігові; 2,0% експертів оцінили її на «відмінно»). 37,3% експертів оцінили якість послуг з обслуговування ліфтового господарства у місті Чернігові, як посередню. Частка негативних оцінок склала 27,4% (23,5 % експертів погано оцінили якість послуг з обслуговування ліфтового господарства; 3,9% - оцінили її вкрай негативно).
Детальніше про результати аналізу можна дізнатися зі звіту, перейшовши за посиланням: http://pfirs.org/?p=1553&language=uk.
За інформацією начальника спеціалізованого ліфтового управління № 5 приватного акціонерного товариства «ОТІС» Олександра Лапкіса, ліфтовий парк міста перебуває у кризовому стані, основною причиною чого є технічна зношеність ліфтів та недостатність фінансування. У житловому фонді міста на обслуговуванні вказаного управління знаходяться понад 1200 ліфтів, з них – 472 ліфти потребують експертного дослідження, адже відпрацювали встановлений строк експлуатації – 25 років. Проте, модернізація одного ліфту коштуватиме приблизно 200 тис. грн., а заміна – 400 тис. грн. за один ліфт.
«Тарифи на обслуговування ліфтів востаннє переглядалися в обласному центрі у 2008 році і на сьогодні не покривають затрат підприємства навіть на обслуговування», - сказав пан Лапкіс.
За його словами, галузь обслуговування ліфтового господарства за таких умов у м. Чернігові має бути дотаційною, при цьому щомісячний розмір дотації має складати не менше, ніж 110 тис. грн.
Крім того, О. Лапкіс вважає, що необхідно на державному рівні змінити вимоги щодо обслуговування ліфтів, вивчити досвід інших країн світу. Зокрема, замість обмеження термінів експлуатації ліфтів 25 роками, вести обов’язкове регулярне технічне обслуговування та перевірку техніки безпеки роботи ліфтів (із заміною зношених деталей, у разі необхідності). При цьому витрати на це повинні лягати на споживача. Адже, за його словами, деякі ліфти з 25-річним терміном експлуатації знаходяться у кращому стані, ніж ліфти з 5-річним терміном.
Заступник міського голови Микола Сенькович зазначив, що на даний час до тарифу, що сплачують мешканці багатоповерхівок Чернігова, включено витрати лише на поточне обслуговування ліфтів, а тому накопичення коштів на капітальний ремонт, або заміну ліфтів фактично не відбувається.
Депутат Чернігівської міської ради Олександр Мельник зазначив, що основним документом, який мав би урегулювати процес покращення ситуації у сфері ліфтового господарства, є Програма модернізації та заміни ліфтів у житловому фонді Чернігова на 2008-2015 роки, але вона фінансується неналежним чином (за останні три роки лише 6% від потреби профінансовано за рахунок чернігівського міського бюджету).
Крім того, під час заходу було обговорено доопрацьовані рекомендації експертів щодо покращення якості житлово-комунальних послуг у м. Чернігові, з них:
1) створити громадський орган для: контролю якості житлово-комунальних послуг та відповідного інформування мешканців міста; сприяння захистові законних прав та інтересів споживачів житлово-комунальних послуг; сприяння розвиткові громадянського суспільства через створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та органів самоорганізації населення;
2) удосконалити існуючу нормативно-правову базу житлово-комунального господарства міста: замість існуючої Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова, розробити, провести широке обговорення та прийняти документ, що стане реальною основою сталого розвитку найважливішої сфери міста; привести інші програми, рішення міської ради та її виконавчих органів, що унормовують питання житлово-комунального господарства, у відповідність до основного документа – Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова; своєчасно аналізувати хід виконання діючих програм сфери ЖКГ, здійснювати їх актуалізацію задля досягнення найбільшого ефекту;
3) виконавчим органам міської ради: вживати заходів щодо залучення додаткових коштів для фінансування міських програм сфери ЖКГ, передусім – з державного та обласного бюджетів, а також за рахунок пільгових кредитних ресурсів.
Дані рекомендації разом з напрацьованими після круглого столу рекомендаціями по підвищенню якості послуг з обслуговування ліфтового господарства буде направлено на розгляд до відповідних структурних підрозділів місцевих органів влади.
На круглому столі було презентовано створення громадської організації, яка сприятиме захисту законних прав та інтересів споживачів житлово-комунальних послуг, як і було заплановано в рамках проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові». Олександр Мельник, один із ініціаторів створення такої організації, зазначив, що 27 листопада було проведено установчі збори. До громадської організації увійшло більше 10 осіб, які мають на меті об’єднати зусилля мешканців Чернігова на шляху до покращення якості роботи житлово-комунального господарства міста. Назва нового утворення – Чернігівська міська громадська організація «Порядок».
На завершення круглого столу аналітик програм Міжнародного республіканського інституту (IRI) Тарас Бик зазначив, що підтримка ініціатив громадського сектору дає більше позитивних результатів, якщо вона відбувається саме на місцевому рівні, а не на загальнодержавному. Живим підтвердженням цього, за його словами, був проведений круглий стіл.
Метою проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту та United States Agency for International Development (USAID), є об’єднати зусилля представників осередків політичних партій м. Чернігова та місцевих громадських організацій для вирішення конкретних проблем громади міста в сфері комунального обслуговування через спільну діяльність.
Захід проведено в рамках проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту та United States Agency for International Development (USAID).
Участь у круглому столі взяли представники виконавчого комітету Чернігівської міської ради, депутати Чернігівської міської ради, представники місцевих громадських організацій та політичних партій, громадські активісти та журналісти.
Захід став логічним продовженням першого в рамках проекту круглого столу «Якість житлово-комунальних послуг у м. Чернігові: результати аналізу та рекомендації експертів» і був присвячений презентації результатів нових досліджень Поліського фонду в рамках проекту, що реалізується (зокрема, щодо ліфтового господарства м. Чернігова).
Менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Ольга Різенко презентувала результати соціологічного опитування «Якість житлово-комунальних послуг у місті Чернігові». Дане дослідження проводилось в рамках ще одного проекту Поліського фонду «Дослідження громадської думки щодо надання комунальних послуг у м. Чернігові», який реалізовано за рахунок коштів обласного бюджету в рамках програми сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства на 2012 – 2015 роки «Чернігівська громада».
Протягом листопада 2012 року було опитано 400 чернігівців щодо їх оцінки якості роботи житлово-комунальної сфери міста та окремих житлово-комунальних послуг.
38,7% опитаних посередньо оцінили якість роботи житлово-комунальної сфери міста Чернігова в цілому, в свою чергу 27,1% респондентів оцінили її погано, а 8,4% - вкрай негативно. Натомість 22,6% добре оцінили роботу чернігівського ЖКГ, і тільки 0,7% - на «відмінно».
Найбільше негативних оцінок отримала якість таких видів послуг, як капітальний ремонт будинків і споруд, капітальний ремонт покрівель будинків і споруд, поточний ремонт будинків і споруд, контроль кількості безпритульних тварин. Найбільше позитивних оцінок отримали такі види ЖКП: газопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання.
Окремий блок опитування стосувався роботи ліфтового господарства міста Чернігова. Визначальним є те, що 57,0% респондентів добре оцінили якість роботи ліфтів у своїх під’їздах, а 26,0% - посередньо. При цьому 65% опитаних зазначили, що несправності у роботі ліфту у їхніх під’їздах виникали частіше, ніж раз на рік.
Детальніше про результати опитування можна дізнатися із презентації, перейшовши за посиланням: http://pfirs.org/?p=1554&language=uk.
Проектний менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Максим Корявець презентував результати аналізу якості послуг з обслуговування ліфтового господарства у місті Чернігові. Він зазначив, що за останніх півтора року до основних надавачів житлово-комунальних послуг та структурних підрозділів органів місцевої влади, що здійснюють контроль за якістю надання ЖКП, надійшло 20 скарг на якість послуг з обслуговування ліфтового господарства. Але водночас до диспетчерських служб, що обслуговуюсь міські ліфти, щодня надходить в середньому 25-30 аварійних викликів.
Аналіз результатів експертного опитування «Якість житлово-комунальних послуг у місті Чернігові» у частині обслуговування ліфтового господарства міста Чернігова показав, що частка позитивних оцінок щодо функціонування ліфтового господарства міста Чернігова склала 35,3% (33,3 % експертів добре оцінили якість послуг з обслуговування ліфтового господарства у м. Чернігові; 2,0% експертів оцінили її на «відмінно»). 37,3% експертів оцінили якість послуг з обслуговування ліфтового господарства у місті Чернігові, як посередню. Частка негативних оцінок склала 27,4% (23,5 % експертів погано оцінили якість послуг з обслуговування ліфтового господарства; 3,9% - оцінили її вкрай негативно).
Детальніше про результати аналізу можна дізнатися зі звіту, перейшовши за посиланням: http://pfirs.org/?p=1553&language=uk.
За інформацією начальника спеціалізованого ліфтового управління № 5 приватного акціонерного товариства «ОТІС» Олександра Лапкіса, ліфтовий парк міста перебуває у кризовому стані, основною причиною чого є технічна зношеність ліфтів та недостатність фінансування. У житловому фонді міста на обслуговуванні вказаного управління знаходяться понад 1200 ліфтів, з них – 472 ліфти потребують експертного дослідження, адже відпрацювали встановлений строк експлуатації – 25 років. Проте, модернізація одного ліфту коштуватиме приблизно 200 тис. грн., а заміна – 400 тис. грн. за один ліфт.
«Тарифи на обслуговування ліфтів востаннє переглядалися в обласному центрі у 2008 році і на сьогодні не покривають затрат підприємства навіть на обслуговування», - сказав пан Лапкіс.
За його словами, галузь обслуговування ліфтового господарства за таких умов у м. Чернігові має бути дотаційною, при цьому щомісячний розмір дотації має складати не менше, ніж 110 тис. грн.
Крім того, О. Лапкіс вважає, що необхідно на державному рівні змінити вимоги щодо обслуговування ліфтів, вивчити досвід інших країн світу. Зокрема, замість обмеження термінів експлуатації ліфтів 25 роками, вести обов’язкове регулярне технічне обслуговування та перевірку техніки безпеки роботи ліфтів (із заміною зношених деталей, у разі необхідності). При цьому витрати на це повинні лягати на споживача. Адже, за його словами, деякі ліфти з 25-річним терміном експлуатації знаходяться у кращому стані, ніж ліфти з 5-річним терміном.
Заступник міського голови Микола Сенькович зазначив, що на даний час до тарифу, що сплачують мешканці багатоповерхівок Чернігова, включено витрати лише на поточне обслуговування ліфтів, а тому накопичення коштів на капітальний ремонт, або заміну ліфтів фактично не відбувається.
Депутат Чернігівської міської ради Олександр Мельник зазначив, що основним документом, який мав би урегулювати процес покращення ситуації у сфері ліфтового господарства, є Програма модернізації та заміни ліфтів у житловому фонді Чернігова на 2008-2015 роки, але вона фінансується неналежним чином (за останні три роки лише 6% від потреби профінансовано за рахунок чернігівського міського бюджету).
Крім того, під час заходу було обговорено доопрацьовані рекомендації експертів щодо покращення якості житлово-комунальних послуг у м. Чернігові, з них:
1) створити громадський орган для: контролю якості житлово-комунальних послуг та відповідного інформування мешканців міста; сприяння захистові законних прав та інтересів споживачів житлово-комунальних послуг; сприяння розвиткові громадянського суспільства через створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та органів самоорганізації населення;
2) удосконалити існуючу нормативно-правову базу житлово-комунального господарства міста: замість існуючої Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова, розробити, провести широке обговорення та прийняти документ, що стане реальною основою сталого розвитку найважливішої сфери міста; привести інші програми, рішення міської ради та її виконавчих органів, що унормовують питання житлово-комунального господарства, у відповідність до основного документа – Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова; своєчасно аналізувати хід виконання діючих програм сфери ЖКГ, здійснювати їх актуалізацію задля досягнення найбільшого ефекту;
3) виконавчим органам міської ради: вживати заходів щодо залучення додаткових коштів для фінансування міських програм сфери ЖКГ, передусім – з державного та обласного бюджетів, а також за рахунок пільгових кредитних ресурсів.
Дані рекомендації разом з напрацьованими після круглого столу рекомендаціями по підвищенню якості послуг з обслуговування ліфтового господарства буде направлено на розгляд до відповідних структурних підрозділів місцевих органів влади.
На круглому столі було презентовано створення громадської організації, яка сприятиме захисту законних прав та інтересів споживачів житлово-комунальних послуг, як і було заплановано в рамках проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові». Олександр Мельник, один із ініціаторів створення такої організації, зазначив, що 27 листопада було проведено установчі збори. До громадської організації увійшло більше 10 осіб, які мають на меті об’єднати зусилля мешканців Чернігова на шляху до покращення якості роботи житлово-комунального господарства міста. Назва нового утворення – Чернігівська міська громадська організація «Порядок».
На завершення круглого столу аналітик програм Міжнародного республіканського інституту (IRI) Тарас Бик зазначив, що підтримка ініціатив громадського сектору дає більше позитивних результатів, якщо вона відбувається саме на місцевому рівні, а не на загальнодержавному. Живим підтвердженням цього, за його словами, був проведений круглий стіл.
Метою проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту та United States Agency for International Development (USAID), є об’єднати зусилля представників осередків політичних партій м. Чернігова та місцевих громадських організацій для вирішення конкретних проблем громади міста в сфері комунального обслуговування через спільну діяльність.
среда, 28 ноября 2012 г.
Якість житлово-комунальних послуг у м. Чернігові: результати аналізу та рекомендації експертів
7 листопада 2012 року в
Експертному клубі «Чиста політика», що за адресою м. Чернігів, вул. Полуботка,
6-а, відбувся круглий стіл на тему «Якість житлово-комунальних послуг у м. Чернігові:
результати аналізу та рекомендації експертів».
Захід проведено в рамках проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту. Участь у круглому столі взяли представники виконавчого комітету Чернігівської міської ради, депутати Чернігівської міської ради, представники місцевих громадських організацій та політичних партій, громадські активісти та журналісти.
Під час круглого столу керівник проекту Максим Корявець представив результати аналізу у сфері якості житлово-комунальних послуг у м. Чернігові, а також результати експертного опитування «Якість житлово-комунальних послуг у місті Чернігові», що проводилося Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у жовтні 2012 року.
Аналітичні звіти за даними напрямками можна закачати на сайті Поліського фонду за посиланням: http://pfirs.org/?p=1548&language=uk, http://pfirs.org/?p=1550&language=uk.
До обговорення результатів аналізу долучилися присутні на заході депутати Чернігівської міської ради, громадські активісти та журналісти, які висловили свої точки зору щодо причин існуючого стану речей у сфері житлово-комунального господарства міста Чернігова.
До уваги учасників круглого столу були запропоновані напрацьовані в рамках проекту експертні рекомендації щодо покращення якості житлово-комунальних послуг у м. Чернігові. Питання про шляхи поліпшення стану міської житлово-комунальної сфери викликало жваву дискусію серед учасників – в переліку озвучених ідей фігурували: підвищення прозорості роботи місцевих органів влади та постачальників послуг у сфері ЖКГ, здійснення комплексу заходів для залучення державних фінансових ресурсів до житлово-комунальної сфери міста, сприяння створенню ОСББ, створення організацій громадського контролю за якістю житлово-комунальних послуг у місті Чернігові. Керівник проекту Максим Корявець зазначив, що напрацьовані рекомендації будуть вдосконалені з урахуванням пропозицій учасників круглого столу та направлені на розгляд до Чернігівської міської ради.
Депутатом Чернігівської міської ради Олександром Мельником, який є партнером проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», було зазначено, що на даний час розпочато процес створення в рамках проекту Асоціації споживачів житлово-комунальних послуг.
На думку депутата та виконавців проекту створення на платформі НГО та за підтримки політичного сектору Асоціації споживачів ЖКП вирішить проблему довіри до розв’язання спірних питань у сфері житлово-комунального господарства та легітимізує вартість послуг.
Підсумовуючи результати круглого столу, президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак зазначив, що наступним етапом проекту стане аналіз стану справ у сфері ліфтового господарства у місті Чернігові та розробка шляхів його поліпшення, які будуть презентовані на другому в рамках проекту круглому столі.
Метою проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту, є об’єднати зусилля представників осередків політичних партій м. Чернігова та місцевих громадських організацій для вирішення конкретних проблем громади міста в сфері комунального обслуговування через спільну діяльність.
Захід проведено в рамках проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту. Участь у круглому столі взяли представники виконавчого комітету Чернігівської міської ради, депутати Чернігівської міської ради, представники місцевих громадських організацій та політичних партій, громадські активісти та журналісти.
Під час круглого столу керівник проекту Максим Корявець представив результати аналізу у сфері якості житлово-комунальних послуг у м. Чернігові, а також результати експертного опитування «Якість житлово-комунальних послуг у місті Чернігові», що проводилося Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у жовтні 2012 року.
Аналітичні звіти за даними напрямками можна закачати на сайті Поліського фонду за посиланням: http://pfirs.org/?p=1548&language=uk, http://pfirs.org/?p=1550&language=uk.
До обговорення результатів аналізу долучилися присутні на заході депутати Чернігівської міської ради, громадські активісти та журналісти, які висловили свої точки зору щодо причин існуючого стану речей у сфері житлово-комунального господарства міста Чернігова.
До уваги учасників круглого столу були запропоновані напрацьовані в рамках проекту експертні рекомендації щодо покращення якості житлово-комунальних послуг у м. Чернігові. Питання про шляхи поліпшення стану міської житлово-комунальної сфери викликало жваву дискусію серед учасників – в переліку озвучених ідей фігурували: підвищення прозорості роботи місцевих органів влади та постачальників послуг у сфері ЖКГ, здійснення комплексу заходів для залучення державних фінансових ресурсів до житлово-комунальної сфери міста, сприяння створенню ОСББ, створення організацій громадського контролю за якістю житлово-комунальних послуг у місті Чернігові. Керівник проекту Максим Корявець зазначив, що напрацьовані рекомендації будуть вдосконалені з урахуванням пропозицій учасників круглого столу та направлені на розгляд до Чернігівської міської ради.
Депутатом Чернігівської міської ради Олександром Мельником, який є партнером проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», було зазначено, що на даний час розпочато процес створення в рамках проекту Асоціації споживачів житлово-комунальних послуг.
На думку депутата та виконавців проекту створення на платформі НГО та за підтримки політичного сектору Асоціації споживачів ЖКП вирішить проблему довіри до розв’язання спірних питань у сфері житлово-комунального господарства та легітимізує вартість послуг.
Підсумовуючи результати круглого столу, президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак зазначив, що наступним етапом проекту стане аналіз стану справ у сфері ліфтового господарства у місті Чернігові та розробка шляхів його поліпшення, які будуть презентовані на другому в рамках проекту круглому столі.
Метою проекту «Співпраця партій та громадських організацій на користь громаді: підвищення якості комунальних послуг в м. Чернігові», який реалізується за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту, є об’єднати зусилля представників осередків політичних партій м. Чернігова та місцевих громадських організацій для вирішення конкретних проблем громади міста в сфері комунального обслуговування через спільну діяльність.
«Чернігівська ініціатива»: чи буде місце прецеденту?
На думку Леоніда Щукіна, керуючого медіа-агенцією «Seemus-media» істотних змін в політичному житті регіону очікувати не варто, оскільки нова кагорта мажоритарщиків, що пройшла до парламенту абсолютно лояльна до центральної влади Чернігівщини.
- Всі мажоритарщики, які пройшли (окрім Ляшка) абсолютно лояльні до центральної влади. У них всіх є бізнес, є розуміння того, що таке радикальна, а що таке «мніма» опозиція. Підстав для звільнення губернатора немає, вибори пройшли так як потрібно центральній владі. Мажоритарщики будуть голосувати в унісон з Партією регіонів, будуть приймати такі рішення, які потрібні центральній владі, - зазначив він.
На думку експерта Україна розучилась брати участь в мажоритарних виборах. Замість того, щоб обирати політиків, виборці обрали господарників, до того ж не самих кращих:
- Ми голосуємо за людину, яка зробила дитячі майданчики… В парламент не проходять люди, які реально там працюють, у яких є поправки в податковий, кримінально-процесуальний кодекси.
Очікування швидких змін не виправдаються, отож сміливо можна стверджувати, що сьогоднішні депутати-мажоритарщики на 90% будуть не прохідними у своїх округах на наступних виборах. Винятком може бути лише Ляшко, який вже сьогодні має особистий, відмінний від усіх імідж і не позиціонує себе як господарник.
Інший спікер, Володимир Горковенко, шеф-редактор PR-порталу також погодився, що на Чернігівщині перемогли мажоритарщики лояльні до влади. Не слід, на думку Володимира, також вважати, що самовисуванець Владислав Атрошенко та представник об’єднаної опозиції Валерій Дубіль в своїй парламентській діяльності підуть у розріз з керуючою партією.
- Вони в першу чергу підтримуватимуть ініціативи Партії регіонів, - зазначив він, відповідаючи на запитання журналістів.
В цілому люди не зрозуміли, що вибори відбуваються по змішаній системі і, будучи опозиційно налаштованими проголосували за бренди, вважає пан Володимир. Саме бренд додав від 10-15%% голосів учасникам виборчих перегонів:
- Ти можеш нічого не робити, ти може просто спати всю кампанію – у тебе буде цей результат. Якщо конкуренти у тебе слабкі – тоді ти переможеш.
Сергій Влащенко, президент центру політичного прогнозування вважає, що списки партій люди не читали, і не розбирались в них. В більшості випадків вони голосували за ідеологію. В свою чергу кандидати паразитували на рейтингу партії, а також на бідності і неосвіченості людей.
Відповідаючи на запитання аудиторії експерти припустили, що існує ймовірність того, що вже за 1,5 року ми знову обиратимемо нову Верховну раду, адже поєднання декількох «хімічних сполук» може вибухнути далеко за межами парламенту. Робити прогнози на вибори 2015 ще рано, але варіантів існує всього два – ми обиратимемо президента як і раніше або президент обиратиметься у Верховній Раді, що, звісно, гірше.
Насамкінець учасники прес-конференції звернулись до чернігівських експертів та журналістів з пропозицією вже за рік-півтора започаткувати проект моніторингу діяльності місцевих мажоритарщиків. Така «Чернігівська ініціатива» може стати корисним прецедентом для всієї країни.
Оцінювати діяльність депутатів пропонується по критеріям, що лежать в основі роботи народного депутата: відвідування сесій Верховної Ради, особисте голосування, внесення законодавчих ініціатив та поправок до них, голосування за соціальні програми, робота в округах, тощо.
Експерти впевнені, що така пильна увага за діяльністю хоча б одного мажоритарщика може якісно змінити діяльність усього політикуму та стати добрим стартом для розповсюдження громадського контролю в країні:
- Давайте створимо прецедент і візьмемо за причинне місце хоча б одного депутата, і подивимось, що буде з іншими, - сказав Леонід Щукін.
Моніторинг діяльності мажоритарщиків може стати підґрунтям для проведення окружного референдуму, подальшої відозви недобросовісних парламентарів та проведення дострокових виборів.
вторник, 30 октября 2012 г.
Европейский опыт развития коммуникационной стратегии для участников Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр»
17 октября в экспертном клубе «Чистая политика»
прошла пресс-конференция, посвященная началу реализации проекта «Европейский
опыт развития коммуникационной стратегии в рамках еврорегионов», который был
подготовлен Полесским фондом международных и региональных исследований в рамках
программы Международного Вышеградского фонда «Вышеградская четверка для
Восточного партнерства».
По словам Бориса Уварова, руководителя проекта, советника главы Черниговской областной государственной администрации, в июне 2012 года при непосредственном участии специалистов аналитического центра «Полесский фонд международных и региональных исследований» был подготовлен проект «Европейский опыт развития коммуникационной стратегии для участников Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр» в рамках программы Международного Вышеградского фонда «Вышеградская четвёрка для Восточного партнерства», который получил финансовую поддержку со стороны данной организации. «Проект направлен на развитие коммуникационной стратегии участников Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр» на основе европейского опыта регионального сотрудничества и предусматривает проведение ряда учебно-ознакомительных мероприятий на протяжении 2012-2013 годов для представителей местных органов государственной власти, общественных организаций и научных кругов Черниговской (Украина) и Гомельской (Беларусь) областей при участии европейских экспертов со стран Вышеградской группы (Польша, Чехия, Словакия и Венгрия)», - отметил Борис Уваров.
Конечной целью проекта является создание на территории Черниговской области Центра трансграничного сотрудничества как институциональной основы Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр». По словам Геннадия Максака, руководителя Полесского фонда, создание данного Центра позволит основателям Приграничного Сообщества «Еврорегион «Днепр» существенно активизировать работу по развитию еврорегиона за счёт формирования структуры, которая специализируется исключительно на вопросах трансграничного взаимодействия. «Одним из наиболее важных условий обеспечения устойчивого развития Еврорегиона «Днепр» является эффективное управление его текущей деятельностью, наращивание количества актуальных проектов трансграничного сотрудничества, привлечение к их реализации средств внебюджетных учреждений, - сказал Геннадий Максак.
В свою очередь Председатель Правления Ассоциации «Центр Европейского Сотрудничества» (Польша) Маркиян Желяк сообщил, что одним из наиболее важных этапов проекта является учебный визит представителей Черниговской и Гомельской областей в страны Вышеградской группы. «В феврале 2013 года проектом предусмотрен учебный визит представителей органов местной власти, общественных организаций и научных кругов приграничных областей Украины и Беларуси в Польшу, Словакию, Венгрию и Чехию. Главной целью данного визита является изучение европейского опыта межрегионального сотрудничества и развития коммуникационной стратегии в рамках еврорегионов. Мы планируем организовать ряд полезных встреч с европейскими специалистами в сфере трансграничного сотрудничества, которые позволят участникам Еврорегиона «Днепр» перенять лучшие практики использования программ и инструментов Европейского Союза», - подчеркнул Маркиян Желяк.
По мнению Юрия Вдовенка, руководителя Черниговского регионального центра инвестиций и развития, данный проект является важным также с точки зрения создания основы для активизации экономического сотрудничества между участниками Еврорегиона «Днепр». «Успешная реализация этого проекта должна создать более благоприятные условия не только для налаживания и развития деловых контактов между экономическими субъектами Черниговской и Гомельской областей, но и для активизации инвестиционной деятельности», - отметил Юрий Вдовенко.
По словам Бориса Уварова, руководителя проекта, советника главы Черниговской областной государственной администрации, в июне 2012 года при непосредственном участии специалистов аналитического центра «Полесский фонд международных и региональных исследований» был подготовлен проект «Европейский опыт развития коммуникационной стратегии для участников Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр» в рамках программы Международного Вышеградского фонда «Вышеградская четвёрка для Восточного партнерства», который получил финансовую поддержку со стороны данной организации. «Проект направлен на развитие коммуникационной стратегии участников Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр» на основе европейского опыта регионального сотрудничества и предусматривает проведение ряда учебно-ознакомительных мероприятий на протяжении 2012-2013 годов для представителей местных органов государственной власти, общественных организаций и научных кругов Черниговской (Украина) и Гомельской (Беларусь) областей при участии европейских экспертов со стран Вышеградской группы (Польша, Чехия, Словакия и Венгрия)», - отметил Борис Уваров.
Конечной целью проекта является создание на территории Черниговской области Центра трансграничного сотрудничества как институциональной основы Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр». По словам Геннадия Максака, руководителя Полесского фонда, создание данного Центра позволит основателям Приграничного Сообщества «Еврорегион «Днепр» существенно активизировать работу по развитию еврорегиона за счёт формирования структуры, которая специализируется исключительно на вопросах трансграничного взаимодействия. «Одним из наиболее важных условий обеспечения устойчивого развития Еврорегиона «Днепр» является эффективное управление его текущей деятельностью, наращивание количества актуальных проектов трансграничного сотрудничества, привлечение к их реализации средств внебюджетных учреждений, - сказал Геннадий Максак.
В свою очередь Председатель Правления Ассоциации «Центр Европейского Сотрудничества» (Польша) Маркиян Желяк сообщил, что одним из наиболее важных этапов проекта является учебный визит представителей Черниговской и Гомельской областей в страны Вышеградской группы. «В феврале 2013 года проектом предусмотрен учебный визит представителей органов местной власти, общественных организаций и научных кругов приграничных областей Украины и Беларуси в Польшу, Словакию, Венгрию и Чехию. Главной целью данного визита является изучение европейского опыта межрегионального сотрудничества и развития коммуникационной стратегии в рамках еврорегионов. Мы планируем организовать ряд полезных встреч с европейскими специалистами в сфере трансграничного сотрудничества, которые позволят участникам Еврорегиона «Днепр» перенять лучшие практики использования программ и инструментов Европейского Союза», - подчеркнул Маркиян Желяк.
По мнению Юрия Вдовенка, руководителя Черниговского регионального центра инвестиций и развития, данный проект является важным также с точки зрения создания основы для активизации экономического сотрудничества между участниками Еврорегиона «Днепр». «Успешная реализация этого проекта должна создать более благоприятные условия не только для налаживания и развития деловых контактов между экономическими субъектами Черниговской и Гомельской областей, но и для активизации инвестиционной деятельности», - отметил Юрий Вдовенко.
четверг, 25 октября 2012 г.
Олександр Заславський про місцевий референдум
10 жовтня в експертному клубі «Чиста політика» відбулась прес-конференція, присвячена завершенню проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який в рамках коаліційної співпраці реалізовує Поліський фонд.
Геннадій Максак про місцевий референдум
10 жовтня в експертному клубі «Чиста політика» відбулась прес-конференція, присвячена завершенню проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який в рамках коаліційної співпраці реалізовує Поліський фонд.
Є.Романенко про місцевий референдум
10 жовтня в експертному клубі «Чиста політика» відбулась прес-конференція, присвячена завершенню проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який в рамках коаліційної співпраці реалізовує Поліський фонд.
среда, 17 октября 2012 г.
Европейский опыт развития коммуникационной стратегии для участников Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр»
17 октября в экспертном клубе «Чистая политика» прошла
пресс-конференция, посвященная началу реализации проекта «Европейский опыт
развития коммуникационной стратегии в рамках еврорегионов», который был
подготовлен Полесским фондом международных и региональных исследований в рамках
программы Международного Вышеградского фонда «Вышеградская четверка для
Восточного партнерства».
По словам Бориса Уварова,
руководителя проекта, советника главы Черниговской областной государственной
администрации, в июне 2012 года при непосредственном участии специалистов
аналитического центра «Полесский фонд международных и региональных
исследований» был подготовлен проект «Европейский опыт развития
коммуникационной стратегии для участников Приграничного сообщества «Еврорегион
«Днепр» в рамках программы Международного Вышеградского фонда «Вышеградская
четвёрка для Восточного партнерства», который получил финансовую поддержку со
стороны данной организации. «Проект направлен на развитие коммуникационной
стратегии участников Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр» на основе
европейского опыта регионального сотрудничества и предусматривает проведение
ряда учебно-ознакомительных мероприятий на протяжении 2012-2013 годов для
представителей местных органов государственной власти, общественных организаций
и научных кругов Черниговской (Украина) и Гомельской (Беларусь) областей при
участии европейских экспертов со стран Вышеградской группы (Польша, Чехия,
Словакия и Венгрия)», - отметил Борис Уваров.
Конечной целью проекта является
создание на территории Черниговской области Центра трансграничного сотрудничества
как институциональной основы Приграничного сообщества «Еврорегион «Днепр». По
словам Геннадия Максака, руководителя Полесского фонда, создание данного
Центра позволит основателям Приграничного Сообщества «Еврорегион «Днепр»
существенно активизировать работу по развитию еврорегиона за счёт формирования
структуры, которая специализируется исключительно на вопросах трансграничного
взаимодействия. «Одним из наиболее важных условий обеспечения устойчивого
развития Еврорегиона «Днепр» является эффективное управление его текущей
деятельностью, наращивание количества актуальных проектов трансграничного
сотрудничества, привлечение к их реализации средств внебюджетных учреждений, - сказал
Геннадий Максак.
В свою очередь Председатель
Правления Ассоциации «Центр
Европейского Сотрудничества» (Польша) Маркиян
Желяк сообщил, что одним из
наиболее важных этапов проекта является учебный визит представителей
Черниговской и Гомельской областей в страны Вышеградской группы. «В феврале
2013 года проектом предусмотрен учебный визит представителей органов местной
власти, общественных организаций и научных кругов приграничных областей Украины
и Беларуси в Польшу, Словакию, Венгрию и Чехию. Главной целью данного визита
является изучение европейского опыта межрегионального сотрудничества и развития
коммуникационной стратегии в рамках еврорегионов. Мы планируем организовать ряд
полезных встреч с европейскими специалистами в сфере трансграничного
сотрудничества, которые позволят участникам Еврорегиона «Днепр» перенять лучшие
практики использования программ и инструментов Европейского Союза», -
подчеркнул Маркиян Желяк.
По мнению Юрия Вдовенка,
руководителя Черниговского
регионального центра инвестиций и развития, данный проект является важным также
с точки зрения создания основы для активизации экономического сотрудничества
между участниками Еврорегиона «Днепр». «Успешная реализация этого проекта
должна создать более благоприятные условия не только для налаживания и развития
деловых контактов между экономическими субъектами Черниговской и Гомельской
областей, но и для активизации инвестиционной деятельности», - отметил Юрий
Вдовенко.
вторник, 16 октября 2012 г.
У Чернігові презентували результати дослідження про вибори, медіа та «джинсу»
У Чернігові 10 жовтня, відбулася презентація
проміжних результатів моніторингу національних та регіональних засобів масової
інформації щодо висвітлення перебігу парламентських виборів. У заході взяли
участь керівник моніторингових програм асоціації «Спільний простір», керівник
Комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев та експерт з
медіа-моніторингу в Чернігівській області Оксана Стельмах.
Олександр Чекмишев зазначив, що цей моніторинговий проект є наймастшабнішим та найбільшим за весь час його роботи. Протягом трьох місяців проводиться дослідження контенту та контексту 65 телеканалів, 93 друкованих видань та 71 інтернет-ресурса. Аналізується не лише наявність матеріалів, а і їх зміст, розміщення, графічний супровід, тощо. Вивчаються матеріали про 6 партій: Партію регіонів, Об’єднану опозицію «Батьківщина», УДАР, «Україна Вперед!», ВО «Свобода» та КПУ. На регіональному рівні окремо досліджується висвітлення діяльності найбільш рейтингових самостійних кандидатів-мажоритарників.
«В останні два тижні значно змінилася ситуація в інформаційному просторі», - розповів Олександр Чекмишев. Якщо протягом перших двох місяців відбувалося інформування аудиторії і партія влади лідирувала за нейтральними та позитивними сюжетами, то в останні два тижні значно зросла кількість негативного контенту на адресу Партії регіонів.
Причинами цього, на думку медіаексперта, стали як спроби законодавців ухвалити реакційний закон про наклеп, застосування прямого чи опосередкованого тиску власників та регулюючих органів, так і зацікавленість частини журналістів і топ-менеджерів у додаткових заробітках за рахунок тієї ж прихованої реклами («джинси») та замовних матеріалів.
Цікаво, що Чернігівщина потрапила до чотирьох областей, де кількість сюжетів на телебаченні майже збалансована. Це тому що один з трьох телеканалів більш-менш інформує виборців про діяльність різних політичних сил, а не лише влади та Партії регіонів.
Оксана Стельмах розповіла про особливості моніторингу в регіоні. Так об’єктами аналізу стали три телеканали – ТРА «Новий Чернігів», ОДТРК «Сівер-Центр» та «Дитинець», п’ять газет – «Деснянська правда», «Чернігівські відомості», «Семь дней», «Вісник Ч» та «Деснянка вільна», і три інтернет-ресурси – «Високий Вал», «Події і коментарі» та «Чернігівський монітор».
До телемоніторингу влючені випуски новин у прайм-тайм та сюжети, де згадується діяльність представників влади та учасників виборчих перегонів. Найбільше інформації про майже всі політичні сили та кандидатів зафіксовано на телеканалі «Дитинець». При цьому найбільше позитивних сюжетів стосувалося самостійного кандидата Владислава Атрошенка.
В новинних сюжетах обласного та міського телебачення багато уваги приділяється діяльності влади, в основному розповідається про соціальні ініціативи Президента, результати роботи Уряду, представників регіональної влади.
Моніторинг друкованих видань показав, що найбільше уваги в позитивній тональності було присвячено кандидату-самовисуванцю Івану Куровському. В статтях, в основному, перелічуються добрі справи кандидата та що він зробив для жителів Ніжинського, Носівського та Варвинського районів.
Друковані видання статті про досягнення влади відмічаються різними рубриками. Наприклад, «енциклопедія соціального захисту», «ефективно», «добра справа», тощо. Не нехтують поєднанням посадових обов’язків та роботи кандидата кандидати-мажоритарники від Партії регіонів. Особливо це помітно у 205 та 206 округах. Тими ж методами тільки в менших обсягах діє опозиція, розміщуючи так звану «джинсу» негативної тональності про Партію регіонів, УДАР і ПП «Україна-Вперед!».
«Найбільш збалансованою та об’єктивною газетою серед п’яти досліджуваних на Чернігівщині виявилась газета «Семь дней, яка всі замовні матеріали відмічає приміткою «передвиборча агітація». А якщо розміщує аналітику, то кількість знаків про кожного кандидата є рівною», - сказала О.Стельмах.
Об’єктивним та інформаційно-виваженим, на думку багатьох експертів, виявився Інтернет. Сайти в тій чи іншій мірі рівномірно висвітлюють діяльність учасників виборчого процесу. Замовні та оплачені матеріали інтернет-ресурси відмічають відповідними помітками про рекламу. Найбільше інформації для виборців Чернігівщини протягом серпня-вересня розміщувало видання «Події і коментарі».
Всі присутні погодилися, що моніторингові проекти сприяють більш проведенню прозорої та чесної виборчої кампанії в Україні.
Олександр Чекмишев зазначив, що цей моніторинговий проект є наймастшабнішим та найбільшим за весь час його роботи. Протягом трьох місяців проводиться дослідження контенту та контексту 65 телеканалів, 93 друкованих видань та 71 інтернет-ресурса. Аналізується не лише наявність матеріалів, а і їх зміст, розміщення, графічний супровід, тощо. Вивчаються матеріали про 6 партій: Партію регіонів, Об’єднану опозицію «Батьківщина», УДАР, «Україна Вперед!», ВО «Свобода» та КПУ. На регіональному рівні окремо досліджується висвітлення діяльності найбільш рейтингових самостійних кандидатів-мажоритарників.
«В останні два тижні значно змінилася ситуація в інформаційному просторі», - розповів Олександр Чекмишев. Якщо протягом перших двох місяців відбувалося інформування аудиторії і партія влади лідирувала за нейтральними та позитивними сюжетами, то в останні два тижні значно зросла кількість негативного контенту на адресу Партії регіонів.
Причинами цього, на думку медіаексперта, стали як спроби законодавців ухвалити реакційний закон про наклеп, застосування прямого чи опосередкованого тиску власників та регулюючих органів, так і зацікавленість частини журналістів і топ-менеджерів у додаткових заробітках за рахунок тієї ж прихованої реклами («джинси») та замовних матеріалів.
Цікаво, що Чернігівщина потрапила до чотирьох областей, де кількість сюжетів на телебаченні майже збалансована. Це тому що один з трьох телеканалів більш-менш інформує виборців про діяльність різних політичних сил, а не лише влади та Партії регіонів.
Оксана Стельмах розповіла про особливості моніторингу в регіоні. Так об’єктами аналізу стали три телеканали – ТРА «Новий Чернігів», ОДТРК «Сівер-Центр» та «Дитинець», п’ять газет – «Деснянська правда», «Чернігівські відомості», «Семь дней», «Вісник Ч» та «Деснянка вільна», і три інтернет-ресурси – «Високий Вал», «Події і коментарі» та «Чернігівський монітор».
До телемоніторингу влючені випуски новин у прайм-тайм та сюжети, де згадується діяльність представників влади та учасників виборчих перегонів. Найбільше інформації про майже всі політичні сили та кандидатів зафіксовано на телеканалі «Дитинець». При цьому найбільше позитивних сюжетів стосувалося самостійного кандидата Владислава Атрошенка.
В новинних сюжетах обласного та міського телебачення багато уваги приділяється діяльності влади, в основному розповідається про соціальні ініціативи Президента, результати роботи Уряду, представників регіональної влади.
Моніторинг друкованих видань показав, що найбільше уваги в позитивній тональності було присвячено кандидату-самовисуванцю Івану Куровському. В статтях, в основному, перелічуються добрі справи кандидата та що він зробив для жителів Ніжинського, Носівського та Варвинського районів.
Друковані видання статті про досягнення влади відмічаються різними рубриками. Наприклад, «енциклопедія соціального захисту», «ефективно», «добра справа», тощо. Не нехтують поєднанням посадових обов’язків та роботи кандидата кандидати-мажоритарники від Партії регіонів. Особливо це помітно у 205 та 206 округах. Тими ж методами тільки в менших обсягах діє опозиція, розміщуючи так звану «джинсу» негативної тональності про Партію регіонів, УДАР і ПП «Україна-Вперед!».
«Найбільш збалансованою та об’єктивною газетою серед п’яти досліджуваних на Чернігівщині виявилась газета «Семь дней, яка всі замовні матеріали відмічає приміткою «передвиборча агітація». А якщо розміщує аналітику, то кількість знаків про кожного кандидата є рівною», - сказала О.Стельмах.
Об’єктивним та інформаційно-виваженим, на думку багатьох експертів, виявився Інтернет. Сайти в тій чи іншій мірі рівномірно висвітлюють діяльність учасників виборчого процесу. Замовні та оплачені матеріали інтернет-ресурси відмічають відповідними помітками про рекламу. Найбільше інформації для виборців Чернігівщини протягом серпня-вересня розміщувало видання «Події і коментарі».
Всі присутні погодилися, що моніторингові проекти сприяють більш проведенню прозорої та чесної виборчої кампанії в Україні.
четверг, 11 октября 2012 г.
Місцеві референдуми: все тільки починається
10 жовтня в експертному клубі «Чиста
політика» відбулась прес-конференція, присвячена завершенню проекту «Реформа
інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який в рамках
коаліційної співпраці реалізовує Поліський фонд міжнародних та регіональних
досліджень в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду
«Відродження» та Фонду Східна Європа.
За словами
Євгенія Романенка, керівника проекту, головною ідеєю коаліційної
співпраці громадських організацій з 8 областей України стало поєднання
експертного потенціалу регіонів для напрацювання рекомендацій до законопроекту
«Про місцевий референдум» (р.н. 7082), який ухвалено парламентом у першому
читанні 19.04.2011 р. Насамперед, зусилля представників громадськості та
зацікавлених органів місцевої влади спрямовувалися на включення в проект
нормативного документу положень, які б розширили можливості впливу громадян на
вирішення питань місцевого значення за ініціативою громадськості. «Аналітичний
етап проекту – всебічний аналіз проекту закону, проведення фокус-груп,
експертних опитувань та тематичних «круглих столів» – дозволив напрацювати
комплекс узгоджений рекомендацій до законопроекту, які формалізовані як в
окремих аналітичних звітах, так у вигляді зведених рекомендацій до проекту
закону. Всі напрацьовані в рамках проекту аналітичні матеріали розміщувалися в регіональних
ЗМІ», – відзначив Євгеній Романенко.
Не менш
важливою складовою проекту стало проведення широкої просвітницької кампанії на
місцевому рівні з метою популяризації місцевого референдуму як ефективного
інструменту прямої демократії. За словами Геннадія Максака,
керівника Поліського фонду, найбільш резонансним заходом в цьому напрямку стало
проведення наприкінці липня міні-референдуму в м. Чернігові. «Слід підкреслити,
що саме після нашого заходу ряд політичних сил почали активно артикулювати
тематику місцевих референдумів та акцентував на них увагу при складанні передвиборчих
програм», – сказав Геннадій Максак.
Але фінальний
і найголовніший етап проекту – імплементація напрацьованих рекомендацій –
попереду. Про це повідомив Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив (м. Київ) –
організації, яка виступає координатором коаліції та забезпечує комунікацію з
Верховною Радою України. «Ситуація, яка на сьогодні склалась з законопроектом про місцевий
референдум, полягає в тому, що в Комітеті з державного будівництва та місцевого
самоврядування, як з об’єктивних, так і з політичних причин, ще не відбулося
жодного засідання утвореної робочої групи по цьому питанню. Це означає, що
законопроект автоматично включається до порядку денного наступної сесії нової
Верховної Ради як такий, що пройшов перше читання. Відповідно, доопрацьовувати
його буде вже Комітет у новому складі. І ми будемо лобіювати пропозиції
громадських експертів вже після затвердження нового складу Комітету. Сподіваємося,
що на хвилі змін оновлені мандатоносці з завзяттям будуть доопрацьовувати такий
необхідний нам всім законопроект», – зазначив представник ЛЗІ.
среда, 29 августа 2012 г.
Передвиборна боротьба – кулаками?
Передвиборні
перегони ще тільки офіційно стартували, а політичні бійці уже встигли принести
на вулиці Чернігова парламентські методи боротьби – кулаками.
Принаймні так заявили громадські активісти організації «За Чернігів». Їх агітаторів, які роздавали інформаційні листівки, серед білого дня у самому центрі міста – під стінами облдержадміністрації, – побили невідомі.
– За 10 років, що я займаюся громадською діяльністю, ми друкували чимало журналістських розслідувань, але такого я ще не бачив. 16-річних хлопців не просто били, обзивали «донецькими», одного з них душили. Машина, на якій нападники тікали з місця події, зареєстрована в Солом’янському районі Києва. Ми зняли побої. Зафіксували їх на фото: такі сліди на шиї, ніби людина вішалася. Написали заяву до міліції, порушена кримінальна справа, – розповів Олександр Бей, громадський діяч.
Це вже не перша сутичка громадських активістів з опозицією. Третьому сектору просто заважають працювати, стверджують вони. Перші суперечки відбулися у чернігівському дворі близько місяця тому.
– На зустрічах «з народом» у дворах приходить більша «група підтримки» від самої політичної сили, ніж мешканців навколишніх будинків. Ми зіштовхнулися з тим, що ця «група підтримки» просто не давала нам працювати чи навіть підійти поближче. Виходить, опозиція і влада поділили між собою не тільки округи, а навіть двори. Фактично, громадська організація не має вже права зайти у двір, спілкуватися, роздавати газети. Це нас вразило найбільше, – наголосив керівник організації Андрій Глаба.
Принаймні так заявили громадські активісти організації «За Чернігів». Їх агітаторів, які роздавали інформаційні листівки, серед білого дня у самому центрі міста – під стінами облдержадміністрації, – побили невідомі.
– За 10 років, що я займаюся громадською діяльністю, ми друкували чимало журналістських розслідувань, але такого я ще не бачив. 16-річних хлопців не просто били, обзивали «донецькими», одного з них душили. Машина, на якій нападники тікали з місця події, зареєстрована в Солом’янському районі Києва. Ми зняли побої. Зафіксували їх на фото: такі сліди на шиї, ніби людина вішалася. Написали заяву до міліції, порушена кримінальна справа, – розповів Олександр Бей, громадський діяч.
Це вже не перша сутичка громадських активістів з опозицією. Третьому сектору просто заважають працювати, стверджують вони. Перші суперечки відбулися у чернігівському дворі близько місяця тому.
– На зустрічах «з народом» у дворах приходить більша «група підтримки» від самої політичної сили, ніж мешканців навколишніх будинків. Ми зіштовхнулися з тим, що ця «група підтримки» просто не давала нам працювати чи навіть підійти поближче. Виходить, опозиція і влада поділили між собою не тільки округи, а навіть двори. Фактично, громадська організація не має вже права зайти у двір, спілкуватися, роздавати газети. Це нас вразило найбільше, – наголосив керівник організації Андрій Глаба.
вторник, 28 августа 2012 г.
Володимир Поліщук: чи повернуться криваві 90-ті?
21 серпня, об
11.00 в експертному клубі «Чиста політика» відбулася прес-конференція кандидата
від Об’єднаної опозиції по виборчому округу №206 Володимира Поліщука. Приводом
для проведення прес-конференції стали погрози фізичної розправи, які надійшли
на адресу Володимира Поліщука від наближених осіб кандидата у народні депутати
по виборчому округу № 206, депутата обласної ради Владислава Атрошенка.
Податкова реформа на місцевому рівні – можливості і загрози
5 серпня 2012 року о
12:00 в Експертному клубі «Чиста політика», що за адресою м. Чернігів, вул.
Полуботка, 6-а, відбулася заключна прес-конференція «Податкова реформа на
місцевому рівні – можливості і загрози» у рамках проекту «Місцеві податки:
громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність
місцевих бюджетів». Організатором прес-конференції виступив Поліський
фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувся за підтримки
Міжнародного фонду «Відродження».
Головною метою
прес-конференції була презентація результатів проекту та висловлення думок
експертів щодо подальшого розвитку податкової реформи в Україні.
Під час заходу
президент Поліського фонду Геннадій Максак розповів про основні реалізовані
етапи проекту:
1. Аналіз змін у
податковому законодавстві на національному та місцевому рівнях.
2. Проведення
глибинних інтерв’ю з представниками фінансових підрозділів органів влади та
самоврядування на рівні міста Чернігова, Чернігівського району та Чернігівської
області.
3. Аналіз дохідних
частин бюджетів Чернігівської області, Чернігівського району та м. Чернігова за
період 2009-2011 років.
4. Надання
рекомендацій до органів влади та самоврядування місцевого та державного рівнів
з метою підвищення ефективності податкової політики.
Керівник проекту
Максим Корявець розповів про реакцію суб’єктів прийняття рішень стосовно
наданих рекомендацій. Він зазначив, що до переліку органів державної виконавчої
влади та місцевого самоврядування, що надіслали письмові відповіді на подані
рекомендації увійшли: Державна податкова служба (ДПС) України, Чернігівська
обласна рада та фінансове управління Чернігівської міської ради.
Зокрема, у
листі-відповіді від Першого заступника Голови Державної податкової служби
України А.В. Головача було надано інформацію про роботу ДПС у сфері
консультаційної та роз’яснювальної допомоги для платників податків. Зокрема,
було наголошено на роботі інформаційно-довідкового департаменту ДПС України,
який надає інформаційно-довідкові послуги по телефону, факсом та електронною
поштою.
У більш практичній
площині на надані рекомендації відреагували органи місцевого самоврядування.
У листі від
заступника голови Чернігівської обласної ради В. В. Мельничука повідомлялося
про те, що питання оцінки ефективності встановлених на даний час місцевих
податків та зборів буде включено до порядку денного на засіданні постійної
комісії обласної ради з питань бюджету і фінансів.
В свою чергу листом
від начальника фінансового управління Чернігівської міської ради В.Е.
Бистрова повідомлялося, що питання оцінки ефективності встановлених у м.
Чернігові місцевих податків та зборів буде розглянуто на засіданні постійної
комісії Чернігівської міської ради з питань соціально-економічного розвитку,
фінансів та бюджетів.
Керівник проекту
зазначив, що подання рекомендацій щодо утримання від введення з 1 липня 2012
року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, направлених до
Міністерства фінансів України, могло стати одним з факторів на шляху до підписання
Президентом України 22 червня 2012 року закону № 4834-VI «Про внесення
змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».
Закон подовжує мораторій на введення в дію податку на нерухоме майно до 1 січня
2013 р.
Експерт проекту
Максим Забаштанський надав загальну оцінку процесу впровадження податкової
реформи у Чернігівському регіоні та охарактеризував основні перешкоди на шляху
вдосконалення податкового законодавства.
Найголовнішим
позитивним моментом у впровадженні Податкової реформи в Україні, на думку
експерта, є прийняття Податкового кодексу, який дозволив кодифікувати податкове
законодавство. За рахунок цього:
- підвищено
стабільність податкової законодавчої бази загалом;
- створено
законодавчі передумови для удосконалення електронної системи адміністрування
податків та спрощено процес подання податкової звітності;
- скасовано ряд
податків та зборів з низькою фіскальною здатністю та високими витратами на
адміністрування;
- оптимізовано процес
адміністрування податкових платежів за рахунок зменшення їх кількості;
- створено передумови
для підвищення прозорості діяльності суб’єктів господарювання.
Проте, як зазначив
експерт, надходження коштів від місцевих податків і зборів під впливом
податкової реформи зазнали незначних змін в напрямку зростання, але їх питома
вага в структурі доходів місцевих бюджетів залишається дуже низькою, що
спричиняє значну фінансову залежність місцевих бюджетів від загальнодержавних
джерел фінансування.
Велику питому вагу
в структурі доходів досліджуваних бюджетів мають офіційні трансферти, що
підкреслює значну централізацію розподілу бюджетних фінансових ресурсів, пряму
залежність від Державного бюджету України та низьку фінансову самостійність
місцевих бюджетів.
Основною причиною
такого стану речей залишається централізована бюджетно-податкова система
України, за якої значна частина податкових надходжень спрямовується до
Державного бюджету України.
Метою проекту
«Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову
самостійність місцевих бюджетів», що здійснюється Поліським фондом міжнародних
та регіональних досліджень за підтримки програми Посилення впливу
громадянського суспільства Міжнародного фонду «Відродження», є оцінка впливу
податкової реформи в Україні на роль місцевих податків і зборів у
формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)