Стихійна торгівля у Чернігові перетворюється на стихійне лихо

У Експертному клубі «Чиста політика» відбувся круглий стіл на тему «Стихійна торгівля у Чернігові перетворюється на стихійне лихо». Медична статистика фіксує, що більшість харчових отруєнь провокують саме «дикі» ринки. Окрім медичного, існує й естетичний аспект. Оскільки незаконні ринки на вулицях міста перетворюють його в один великий брудний базар. При санкціонованій торгівлі санепідемстанція та профільні управління контролюють якість продукту на всіх етапах виробництва, а виробник чи продавець несе відповідальність за якість продукції відповідно до чинного законодавства. При несанкціонованій торгівлі - ви купуєте товар на свій страх і ризик. Аби не платити кошти за місце на ринку, люди виносять продавати товар та сільськогосподарську продукцію куди їм заманеться. І якщо раніше продавці юрмилися поблизу ринків, то нині торгують будь де. А це вуличні переходи, зупинки тощо.

Як «цивілізувати» несанкціоновану торгівлю, обговорювали представники депутатського корпусу Чернігівської міської ради, профільних управлінь та міліції. Депутат Чернігівської міської ради Валентина Трахтенберг вбачає вирішення проблеми з незаконною торгівлею у визначені місць для легалізації цього виду діяльності: «У Чернігові зараз існує близько 270 точок незаконної торгівлі. Окрім цього, 50 кіосків у місті встановлені і працюють без дозволів та потрібної документації. Існує два аспекти вирішення цієї проблеми: взагалі ліквідувати незаконну торгівлю, або ж визначити місця, в яких буде дозволено торгувати овочами ти фруктами. Це можливо, адже у деяких містах України вже досить успішно вирішується питання упорядкування «диких» ринків».

Начальник відділення міліції ринків Чернігова Олександр Ященко розповів про роботу, яка ведеться з порушниками у сфері незаконної торгівлі: «За минулий рік нашим відділом було складено 1132 протоколи, з них 37 протоколів – за торгівлю у невстановлених місцях і 143 – за порушення правил благоустрою через несанкціоновану торгівлю. Складності полягають у процедурі покарання незаконного торгівця. Адже, при передачі справи на правопорушника до суду, міліція повинна вилучити незаконний товар для зберігання. Більшість такого товару - продукти харчування, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних холодильних камерах. А такого обладнання у нас, звичайно, немає. Тому продукти залишаються продавцю, а він, не дивлячись на заборону, продовжує торгувати.

На мою думку, для більш ефективної роботи, повинен бути черговий суддя, щоб протоколи розглядалися у той же день. А також – створені умови для зберігання конфіскованого товару».

Начальник ЖКГ Чернігова Вадим Антошин наголосив, що для вирішення проблеми з незаконною торгівлею у Чернігові потрібні зміни до правил з благоустрою міста: «У Чернігові зараз 5-6 організаторів незаконної торгівлі. Більшість торговців – не жителі нашого міста. А згідно з правилами благоустрою міста, у нас недостатньо повноважень для покарання таких людей. Необхідний проект змін до цих правил вже готується і я сподіваюся, що депутати його приймуть».

Голова правління ЗАТ «Ринковий комлекс «Нива» Олег Мороз запропонував шляхи вирішення проблеми з незаконною торгівлею, а також поділився досвідом з упорядкування торговельних точок біля ринку "Нива": «Проблема з несанкціонованою торгівлею існує вже давно, просто нею ніхто не займався. Для її вирішення, у першу чергу, необхідний системний підхід. Навколо ринку «Нива» ніхто без дозволу не продає товар, оскільки ми постійно контролюємо всю територію».

Депутат Чернігівської міської ради Олександр Мельник обурений бездіяльністю деяких чиновників. Та упевнений, що будь-яку проблему можна вирішити, було б бажання: «Якщо якийсь чиновник розказує про непереборні проблеми з вирішенням якогось питання, це значить, що ця людина в мафії, і крапка… Щодо роботи нашої міліції, повинен зазначити, що вона працює набагато краще, ніж в інших містах. А якщо у деяких управлінь недостатньо повноважень, то депутатських корпус своїм рішенням може надати їм такі повноваження».

Джерело: Експертний клуб «Чиста політика»
http://www.politika.cn.ua/list/ua/news/0/4702.html

Рекомендації щодо окремих аспектів організації роботи Громадської ради при Чернігівській ОДА

11 лютого 2011 року в експертному клубі «Чиста політика» відбувся експертний круглий стіл «Громадські ради: бізнес чи демократія?». Організаторами заходу виступили експертний клуб «Чиста політика» та аналітичний центр «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень».

Головною метою експертного зібрання, яке проводилось методом фокус-групового дослідження, було обговорення проблем створення громадських рад та пошук конкретних механізмів забезпечення їх ефективної діяльності.

До обговорення було винесено три основних питання:

- Якою має бути Громадська рада?

- Які функції вона має виконувати?

- Яка структура Громадської ради може стати найбільш ефективною?

Учасники круглого столу відзначили, що Громадська рада є необхідним інструментом співпраці влади та громади, а ефективність її діяльності буде залежати, насамперед, від самих членів Ради. Тому експерти, висловили занепокоєння неочікувано високою кількістю членів Громадської ради при Чернігівській облдержадміністрації, внаслідок входження до її складу маловідомих громадських організацій з майже відсутньою історією практичної діяльності. Неодноразово наголошувалось, що серед громадських організацій-членів Громадської ради існують декілька «груп впливу», які можуть спробувати використати Громадську раду для відстоювання тільки власних інтересів, що негативно позначиться на її спроможності конструктивно взаємодіяти із облдержадміністрацією.

Виходячи з цих пересторог, експерти вказали на низку прогалин, які слід нормативно врегулювати перед початком роботи Громадської ради.

1. До складу Громадської ради на даний час увійшло 72 організації. Обмеження можливості брати участь у складі громадської ради інших громадських організацій, які виявляють бажання і доводять свою інституційну спроможність, є дискримінаційним. Тому, необхідно в Положенні про Громадську раду чітко передбачити можливість та механізм приєднання інших громадських організацій до складу Ради.

2. Голова Ради та заступники обираються на 2 роки, тому необхідно передбачити в Положенні норму, що дозволяє двом третинам офіційного складу Ради приймати рішення про дострокове припинення повноважень керівного складу з визначенням вичерпного переліку обставин, які можуть стати для цього підставою.

3. Зважаючи на той факт, що присутність менше половини від офіційного складу членів Ради на декількох засіданнях поспіль може призвести до зриву роботи цього дорадчого органу, передбачити можливість і механізм виключення керівним органом Ради членів, які систематично (два і більше разів) не відвідують засідання.

4. Оскільки у встановлений термін пропозиції щодо роботи Ради надали тільки 11 із 72 організацій, закликати її членів якомога скоріше визначитись із напрямками власної участі, не розпорошувати потенціал громадських організацій-членів Ради при створенні робочих груп та сконцентрувати зусилля Громадської ради на співробітництві з Чернігівською облдержадміністрацією за актуальними напрямками державної політики.

5. Роботу громадської ради доцільно спрямовувати за найбільш актуальними та суспільно важливими напрямками, не намагаючись дублювати напрямки роботи всіх підрозділів обласної адміністрації.

6. Важливою складовою прозорої роботи Громадської ради є відповідний інформаційний супровід. З метою системного висвітлення в засобах масової інформації діяльності ради необхідно з-поміж членів Ради вибрати відповідального за інформаційну роботу.

7. Розуміючи, що одним із завдань Громадської ради є організація консультацій з громадськістю, передбачити в Положенні регулярні зустрічі керівництва ради з громадянами та представниками громадських організацій, які не увійшли до складу цього органу, запровадити інші форми зворотного зв’язку. Вказані механізми мають підтримувати зв'язок цього представницького органу з громадою та надавати легітимності його рішенням.

8. Оскільки Громадська рада подає обов'язкові для розгляду пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів з питань формування державної політики у відповідній сфері, удосконалення роботи органу, а також проводить відповідно до законодавства громадську експертизу проектів нормативно-правових актів, необхідно провести ознайомчі зустрічі керівництва ради та голів робочих груп та комітетів у підрозділах Чернігівської облдержадміністрації, провести навчання для членів ради з питань аналізу політики, громадської експертизи та моніторингу. У складі самої ради доцільно створити відповідний комітет з питань аналізу суспільної політики та громадської експертизи.

Основним лейтмотивом зібрання була ідея, яка лунала з вуст майже кожного експерта: для ефективної діяльності громадської ради необхідно об’єднати зусилля всіх громадських інститутів, які представлені в раді. Лише так вдасться уникнути дисбалансів та неправомірного застосування цього інструменту діалогу влади та громади.

Організатори сподіваються, що вказані рекомендації будуть розглянуті та враховані під час проведення першого засідання Громадської ради при Чернігівській обласній державній адміністрації 16 лютого 2011 року.

Джерело: Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень
http://www.politika.cn.ua/list/ua/news/0/4476.html#

EURO 2012 Promo. Switch on Ukraine (Увімкни Україну. Євро 2012).flv

У протест проти дезінформації припиняє роботу «Високий Вал». ЗАЯВА

Чернігівська «Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова» незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) заявляє про те, що в Чернігові один зі співзасновників Інтернет-видання «Високий Вал» Олександр Хуторнененко на сторінках сайту узаконив дезінформацію - особисто виставляє неперевірені, наклепницькі матеріали. Тому редакція «Високого Валу» заявляє про припинення оновлення сайту до підписання додаткової угоди про розподіл обов’язків між редакцією і засновниками.

Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова вважає неприпустимим багаторазове брутальне втручання одного із засновників Інтернет-видання «Високий Вал» Олександра Хуторненка в діяльність редакції і самочинне розміщення наклепницьких, компрометуючих з етичного боку, бездоказових матеріалів, як це трапилося з матеріалом «Борги Зініна: презерватив лопнув» (20.10.2010) або матеріалу «Чернігівський лікар завдав збитків державі на 20 мільйонів» (02.02.2011).

Колектив редакції «Високого Валу» у повному складі 21.10.2010 висловив своє обурення з приводу розміщення Олександром Хуторненком низькопробних, вульгарних матеріалів без підпису, що суперечать засадам журналістської праці, і засудив втручання Хуторненка в редакційну політику. Інтернет-сайти кількох видань, в тому числі газети «Сіверщина», розмістили цю заяву 21.10.2010.

Профспілка нагадує, що 1 березня 2010 року була вимушена робити заяву з приводу самочинного зняття із сайту Олександром Хуторненком матеріалу «Церква проти пам’ятника чудовиську на древньому Валу Чернігова», який розповсюдила Чернігівська єпархія УПЦ. Тоді Олександр Хуторненко двічі упродовж доби самочинно знімав цей матеріал, посилаючись на «дзвінок з «ВЄНИ», з якою у нього є договірні відносини щодо розміщення реклами.

Професійна спілка працівників мас-медіа м. Чернігова вважає неприпустимим втручання співвласника «Високого Валу» Олександра Хуторненка, в редакційну політику, поширення дезінформацій і низькопробних матеріалів, а також підтримує законну вимогу редакції «Високого Валу» про припинення оновлення сайту до укладення угоди редакції зі співзасновником Олександром Хуторненком та виплатою ним заборгованості по зарплаті працівникам редакції.

За згодою членів професійної спілки працівників мас-медіа м. Чернігова

Голова Владислав САВЕНОК

Співзасновник ТРК «Високий Вал» Олег ГОЛОВАТЕНКО

Не обманывайте себя! : E-xecutive

Не обманывайте себя! : E-xecutive

вот такое наше поколение!ужас!

Анастасия Коновалова: Таких не берут в «социалку»! : E-xecutive

Анастасия Коновалова: Таких не берут в «социалку»! : E-xecutive

Чернігівщина експертна: шостий сезон!

2 лютого 2011 року в експертному клубі „Чиста політика” Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень представив експертне опитування «Чернігівщина експертна 2010», яке проводиться щорічно з 2005 р.

За словами президента Поліського фонду Геннадія Максака, в цьогорічному опитуванні взяли участь 80 представників органів влади, регіональних ЗМІ, громадських організацій та політичних партій. Дослідження проводилось за рахунок власних коштів Поліського фонду. Аналізуючи зміни у суспільно-політичній ситуації на Чернігівщині, начальник аналітичного департаменту Поліського фонду Євгеній Романенко, зазначив, що за оцінками експертів провідну роль у формуванні суспільних настроїв в Чернігівській області відіграє „центр”: центральні органи влади, центральні ЗМІ та лідери політичних партій.

Органи місцевої влади на Чернігівщині у 2010 році, як і у попередні роки, продовжували втрачати рівень довіри. Цікавим є той факт, що порівняно більших „втрат” зазнає репутація представницьких органів влади.

Лише половина експертів відзначила негативні тенденції в регіональній економіці минулого року (для порівняння: у 2009 р. на погіршення ситуації вказали 90,7% опитаних). При цьому приблизно кожен восьмий експерт переконаний у наявності позитивних змін.

Близько 50% опитаних відзначили відчутне обмеження свободи слова (у 2009 р. на наявність негативних тенденцій вказав тільки кожен десятий респондент). Крім того, третина експертів відмітила погіршення ситуації із відкритістю інформації протягом двох останніх років. Як негативну тенденцію названо і відчутне зменшення прозорості прийняття рішень місцевою владою: якщо у 2009 р. цей факт відзначило 23,0% експертів, то минулого року – 33,8%. Водночас, рівень об’єктивності місцевих ЗМІ в питаннях суспільно-політичного інформування респонденти переважно оцінюють як стабільний.

На думку експертів, громадські організації Чернігівщини у 2010 р. найбільш ефективно справлялися із такими завданнями: реалізація соціальних програм (51,9%), захист інтересів окремих груп населення (61,3%) та контроль і моніторинг влади (57,5%). Найменш результативними зусилля громадського сектору були у сфері місцевого економічного розвитку (74,7%). На думку експертів, жодна подія, зініційована громадським сектором минулого року, не мала широкого суспільного резонансу.

Найбільш популярними джерелами інформації залишаються інформаційні видання в мережі Інтернет, місцеві газети, місцеві телеканали та місцеве радіо. Стабільно високим залишається рівень залежності місцевих засобів масової інформації від власників, місцевих органів влади та бізнес-структур. Традиційно найменший вплив на ЗМІ справляли громадські організації.

Минулий рік відзначився суттєвим посиленням позицій місцевих осередків політичних партій. Традиційно найбільший вплив регіональні політичні організації здійснювали на органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади та ЗМІ. Найменш залежними залишаються громадські організації. Щодо рейтингових оцінок за підсумками опитування, які озвучив віце-президент Поліського фонду Юрій Вдовенко, то «пальму першості» щодо ефективності роботи зберегли Чернігівська облдержадміністрація та Чернігівська міська рада.

Другий рік поспіль лідером серед громадських організацій за впливовістю залишається «Громадська думка».

Найбільш авторитетним ЗМІ на Чернігівщині у 2010 році названо видання «Семь дней».

Абсолютним лідером за впливовістю серед політичних партій вперше стала Партія регіонів

Джерело: Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень
http://www.politika.cn.ua/list/ua/news/0/4277.html

Євгеній РОМАНЕНКО: "... обмеження свободи слова"

Євгеній РОМАНЕНКО - про дослідження

Переможці опитування "Чернігівщина експертна-2010"

Геннадій МАКСАК - про проведене опитування